Як правильно захистити деревину
Виконане дослідження: випоти з деревини (дуб), пофарбованої продуктом ксанол Піно
Реф. №º335
Проблема:
Огорожа, виконана з дуба і пофарбована тільки із зовнішнього боку лазур’ю Ксанол Піно, без будь-якої захисної обробки на внутрішньому боці огорожі. Через кілька місяців з’явилися темні плями на пофарбованому боці, тоді як на нефарбованому боці таких плям не спостерігалося.
Решта поверхонь дерев’яного будинку, пофарбовані тим самим продуктом у приблизно той самий час, які перебували в тих самих самих погодних умовах, що й огорожа, не становлять жодних патологій.
Процес обробки був таким:
1-ий шар Ксанол Фондо
2-ий шар Ксанол Піно
3-ий шар КсанолПіно
Для визначення причини виникнення проблеми зразок огорожі, отриманий від представника, попередньо відшліфований і зачищений від плями в середній частині поверхні, поміщається в камеру прискореного старіння QUV разом із двома зразками дубової деревини, в якій поєднуються УФ-випромінювання та висока вологість (конденсація води), відтворюючи у прискореній формі ушкодження деревини, що спричиняються атмосферними факторами. Мета цього дослідження – відтворити дефекти деревини, що не була захищена належним чином з усіх боків, і порівняти результати зі зразками, які були відповідним чином захищені.
Для цього готують три зразки: два з повною обробкою (один із них – зразок представника, попередньо очищений і відшліфований, а інший – новий), а третій зразок пофарбовано як зразок, отриманий від представника, тобто не з усіх боків.
Перелік зразків:
B: новий шматок дубової деревини з неповною обробкою.
C: новий шматок дубової деревини з повною обробкою.
D: зразок представника, з відшліфованою чорною половиною, яка була під розкритою лазур’ю поверхнею, і з заново нанесеним продуктом з усіх боків.
Після 500 годин у камері прискореного старіння QUV було отримано такі результати:
Результати:
У зразку B після 500 годин у камері QUV на пофарбованій стороні з’являється чорна пляма зі схожими характеристиками, як на зразку представника.
На зразку C, який був пофарбований з усіх боків, після 500 год у камері QUV не було жодних плям.
На зразку D, отриманому від представника, після 500 год у камері QUV не з’являється нових плям.
Висновки:
Спостерігається, що на зразку, який не був пофарбований з усіх боків, з’являються темні плями, схожі на ті, які були на зразку огорожі, отриманому від представника. На зразках, пофарбованих з усіх боків, помітна природна еволюція, нормальна для деревини, що знаходиться зовні, але немає слідів темних плям.
На наш погляд, і знаючи, що в деревині дуба міститься багато таніну, плями були спричинені скупченням таніну, попередньо розчиненого та вимитого з деревини водою з дощу чи снігу, що потрапила до структури з незахищеного боку. Ці розчинені таніни виходять назовні під час висихання, але з того боку, де вона була пофарбована, вони зустрічають на своєму шляху непроникний бар’єр. Цей процес схожий на висоли на фасадах, які можна побачити через фільтрацію води.
На тих поверхнях, де немає лаку, також має місце випіт танінів, але в цьому разі вони змиваються самою дощовою водою завдяки їхній чудовій розчинності та через відсутність водовідштовхувального захисту, не утворюючи плям.
Потрібно мати на увазі, що під час обробки дерев’яних поверхонь, потрібно як слід покривати і захищати поверхню з УСІХ боків, оскільки деревина має низьку опірність перед атмосферними явищами. Потрібно брати до уваги гігроскопічну природу деревини, особливо з дуба, і, відповідно, надавати особливої важливості обробці поверхні загалом, оскільки надмірне вбирання вологи позначиться на просторовій зміні деревини і випотінні таніну.
Зрештою, до захисту деревини, а також інших типів матеріалів (метал, пластик, бетон тощо….), що перебувають просто неба, неможливо підходити раціонально й логічно, захищаючи тільки деякі зони, залишаючи інші на милість сил природи. Цілком очевидно, що якщо ми пофарбуємо тільки половину машини або половину фасаду чи зовнішню частину залізних ґрат, то це негативно позначиться на структурі в цілому.